Найпоширеніші схеми шахрайства.
Шахрайство в Україні – явище не нове. Аферисти вдаються до всіх можливих способів, щоб видурити у довірливих громадян останню копійку. З початком повномасштабної війни для шахраїв відкрилося нове «вікно можливостей», через яке можна непогано поживитися.
Якщо в мирний час шахрайство – злочин кримінальної площини, то під час війни – це більше скидається на мародерство, яке огидне не тільки з точки зору закону, а й моралі. Наведемо декілька найпоширеніших прикладів шахрайства та як їх уникнути:
Фейковий збір грошей
Збором коштів на потребу армії, територіальної оборони, переселенців й інших нужденних з першого дня повномасштабної війни почали займатися не лише офіційні структури чи благодійні фонди. У ці ряди стали також небайдужі громадяни, які мали змогу закуповувати та доставляти необхідні, часом дефіцитні речі. Проте активізувалися й шахраї.
Як уберегтися
- Не перераховуйте гроші абикому. Це дуже просто, але від цього не менш дієво.
- Якщо хочете фінансово допомогти армії, ви завжди можете скористатися офіційними каналами, яких на сьогодні немало. Якщо ж ви плануєте переказати кошти конкретному волонтеру, то робіть це тільки в тому разі, якщо довіряєте людині. У разі особистого з нею знайомства, питання довіри, мабуть, не стоятиме. Якщо ні – проведіть невеличке дослідження:
- пошукайте ім’я волонтера в ґуґлі;
- попитайте знайомих, чи не знають вони цю людину, яку характеристику можуть їй дати;
- погортайте сторінку волонтера в соцмережах, почитайте коментарі, зверніть увагу на попередні дописи про збір коштів – чи публікувалися по них звіти, адже відповідальні волонтери зазвичай їх публікують;
- у разі збору коштів від імені тієї чи іншої організації не зайвим буде зв’язатися з цією організацією з уточненням, чи дійсно ця людина уповноважена збирати кошти. Але не забудьте також перевірити саму організацію в тому ж ґуґлі.
Злам акаунтів у соціальних мережах
Шахраї зламують облікові записи в соціальних мережах та месенджерах (фейсбук, інстаграм, телеграм). Для цього поширюють фішингові посилання, наприклад, під виглядом пропозицій взяти участь у голосуванні, конкурсі, пропозицій роботи в інтернеті тощо. Перейшовши за посиланнями, громадяни вводять логіни та паролі від своїх акаунтів у соціальних мережах/месенджерах, які автоматично стають відомі шахраям.
Далі шахраї від імені власника акаунта розсилають підписникам однакові повідомлення такого змісту: “Привіт! Позич, будь ласка, гроші до завтра! Дуже треба!”. Суму шахраї зазначають різну, вказують номери своїх карток і в такий спосіб привласнюють кошти осіб, які погоджуються їх позичити. Запитайте у друга те, що можете знати тільки він та ви. Таке запитання одразу викриє шахрая.
Як запобігти зламу акаунтів у соціальних мережах та месенджерах:
- створювати складні та унікальні паролі для кожного акаунту;
- налаштовувати двофакторну автенфікацію всюди, де це можливо. Багатофакторна автентифікація – це, коли для входу до акаунту, крім логіна та пароля, потрібно ввести код підтвердження, що приходить на смартфон, електронну скриньку або у відповідний додаток;
- не переходити за сумнівними посиланнями;
- тримати в секреті свої логіни та паролі;
- не вводити свої логіни та паролі від акаунтів на незнайомих та підозрілих вебсайтах. Перш ніж ввести логін та пароль – перевірте адресу необхідного ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що ви опинилися на фішинговому сайті.
Банківські операції.
Шахраї надсилають смс-повідомлення від імені банку про те, що з рахунка громадянина намагаються переказати кошти. Якщо переказ особа не здійснювала, потрібно зателефонувати “псевдобанку” за номером, зазначеним в смс, або перейти за посиланням. Якщо особа переходить за посиланням, то потрапляє на шахрайський сайт, де під виглядом блокування шахрайської трансакції й автоматичного повернення грошей пропонується ввести:
- номер телефону;
- пароль до інтернет-банкінгу;
- всі реквізити карти;
- смс-код (код підтвердження проведення операції).
Якщо особа телефонує за зазначеним у смс номером телефону, шахрай веде жертву на цей самий шахрайський сайт, де схиляє ввести вищезазначені дані.
Як уникнути:
- Пам’ятайте, що конфіденційні дані щодо ваших банківських рахунків не можна повідомляти нікому, навіть банківським працівникам. Вони не можуть запитувати у вас паролі входу до вашого електронного кабінету, пін-код картки, CVV-код тощо. Цю інформацію маєте знати тільки ви.
- Якщо у вас виникли сумніви стосовно того, що вам телефонує співробітник банку, покладіть слухавку та самостійно зателефонуйте до банку за номером, що зазначений на звороті вашої платіжної картки. Ніколи не встановлюйте жодних програм чи додатків з функціоналом віддаленого доступу на прохання осіб, що телефонують та представляються банківськими співробітниками.
- Не виконуйте USSD-команди на прохання осіб, що телефонують та представляються банківськими співробітниками. За жодних обставин не переказуйте ваші кошти на будь-які інші рахунки та рахунки третіх осіб на прохання осіб, що телефонують та представляються банківськими співробітниками.
- Створіть складний пароль до електронної пошти, соціальних мереж та інтернет-банкінгу.
- Підключіть смс-інформування стосовно операцій з платіжною карткою.
- Встановіть індивідуальні ліміти на операції з вашою платіжною карткою.
Якщо ви зрозуміли, що випадково розкрили дані платіжної картки шахраям або по вашій картці проходять підозрілі операції – негайно заблокуйте картку та доступ до інтернет-банкінгу, зателефонувавши до банку.
Гроші від ООН
Секретаріат Кабінету міністрів нещодавно повідомив про ще одну схему шахрайства. Зловмисники створили на сайті, замаскованому під Урядовий портал, сторінку «Державні послуги онлайн» та підрубрику з виплати українцям грошей від ООН. Для підтвердження такого нібито «переказу» необхідно сплатити державне мито у визначеному розмірі.
Як уберегтися
- отримуйте інформацію, особливо щодо фінансових виплат, лише з офіційних джерел;
- уважно перевіряйте URL-адресу сайту, один непомітний символ може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс;
- не переходьте за сумнівними посиланнями та не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих і підозрілих вебсайтах;
- якщо ж фінансова інформація розголошена, негайно зверніться до банку та заблокуйте картку.
Мільйони українців у спільному пориві захистити свою країну від загарбницької навали з росії згуртувалися та проявили себе з найкращого боку. Утім, знайшлися й ті, хто вирішив нажитися на біді, яка прийшла на наш поріг. Шахраїв, звісно, набагато менше, ніж чесних, порядних людей. Але, на жаль, ніхто не застрахований від контакту з ними. Якщо ви раптом стали жертвою аферистів або ж маєте підозри щодо чиєїсь доброчесності, обов’язково повідомте про це правоохоронцям. Не дайте ошукати себе й інших. Разом переможемо.
