Св'ято останнього дзвоника в Дівичківському НВО « ЗЗСО І – ІІІ ступенів - ЗДО»
У травні, коли природа милує око яскравими квітами і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято останнього дзвоника. Для одних – це тільки етап на нелегкому шляху Країною Знань, для інших – символ оволодіння вершиною шкільних знань та роздуми над подальшою роботою.
Золотою симфонією прозвучала мелодія шкільного дзвоника у Дівичківському НВО «ЗЗСО І-ІІІ ст. - ЗДО», як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. Ранок 25 травня наповнився спогадами, веселощами, надіями та твердою впевненістю у майбутньому. Школа зібрала всіх, хто колись навчався, хто навчається і хто мріє навчатися. Ритм сучасного життя настільки напружений, а темп настільки швидкий, роки пролітають метеорами. А час іде!
Прийшли у гості, щоб згадати минуле і потішити душу випускники школи. Хоч залишивши стіни нашої школи, розійшлися різними дорогами, але всіх об'єднало одне – вогник любові до всього близького і рідного: школи, села, нашої рідної України. Школа — дорогий і близький дім для кожного, хто в ній навчався. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут минули найкращі роки життя - роки безтурботного дитинства.
