Децентралізація у Конституції. Навіщо змінювати адміністративний устрій?
Україна нарешті має шанс позбутися радянського підходу до управління – і децентралізувати владу. У грудні президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради відповідний проєкт змін до Конституції України. Цей документ завершує реформу децентралізації, розширюючи права громад і спрощуючи місцеве управління. Що пропонує глава держави і як це змінить нинішню систему влади на місцях, з’ясували наші експерти.
Громади – основна одиниця
Законопроєкт №2598 пропонує змінити систему адміністративно-територіального устрою. У чинній Конституції сказано, що територію держави складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. В Основному законі перераховані назви всіх областей, а Київ та Севастополь згадані як такі, що мають спеціальний статус.
На думку експертів, фіксація назв адміністративних одиниць є необхідною для федерацій, а для унітарних держав, як Україна, є зайвою. Зокрема, це створює складності з перейменуванням (як наприклад, із Дніпропетровською областю), адже для цього необхідно змінювати Конституцію.
Президент Володимир Зеленський пропонує спростити адміністративно-територіальний поділ до такого переліку: громади, округи, області та АР Крим.
«Територію України складають громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України», – йдеться в законопроєкті.
Відповідно до документа, декілька суміжних громад становлять округ. Правовий статус міста Києва як столиці України визначається окремим законом. До речі, цей закон Верховна Рада ухвалила в першому читанні восени (у ньому розділяються обов’язки мера та голови Київської ОДА).
Префекти, як у Франції
Новацією законопроєкту є також поява інституції префектів замість голів районних, обласних та київської адміністрацій. За словами експерта із конституційного права Олександра Москалюка, подібна система успішно діє у Франції, тож допоможе впорядкувати систему влади і в Україні.
«В законопроекті Зеленського глобальна стратегічна ціль така, що префекти будуть лише здійснювати контроль за діяльністю місцевих органів влади, а також координувати діяльність територіальних та центральних органів виконавчої влади», – пояснив юрист.
Згідно із документом, префекта призначає і звільняє з посади президент за поданням уряду. Строк перебування префекта на посаді не може перевищувати 3 років. Як наголошують експерти, префекти стануть запобіжником проти сепаратизму, адже слідкуватимуть за конституційністю рішень місцевих депутатів.
Без особливого статусу для Донбасу
Фіксація децентралізації у Конституції є однією із умов виконання Мінських угод. Нинішній документ на 90% повторює проєкт №2217а, запропонований попереднім президентом Петром Порошенком. Втім, у ньому немає найгострішого пункту – про особливий статус Донецької та Луганської областей.
Саме це положення у законопроєкті Порошенка спричинило спочатку конфлікт у парламенті, а потім масові сутички між активістами і силовиками під Верховною Радою у 2015 році. Тоді внаслідок вибухів гранат загинуло троє нацгвардійців.
У новому проєкті жодної згадки про особливий статус для Донбасу немає. Водночас АР Крим залишається у складі України. А Севастополь втрачає свій спеціальний статус, який був зумовлений базуванням російського флоту в Україні.
«Єдині особливості за Конституцією мають два регіони – це Республіка Крим… і столиця України Київ», – наголосив перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко.
Тож будь-які закиди опонентів щодо цих пунктів є безпідставними, вважають експерти.
Більше свободи громадам
Як стверджують політологи, ухвалення реформи розширить повноваження місцевих громад. Вони зможуть самостійно ухвалювати рішення, які стосуються їхнього розвитку. Більше того, вони отримають гроші на реалізацію цих рішень.
Зокрема, проєкт на конституційному рівні закріплює право громади на проведення місцевих виборів та референдумів. У власність громад передається земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси та інші об’єкти комунальної власності. До бюджету громад надходять усі місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.
Децентралізація усуне дублювання повноважень між органами місцевого самоврядування і місцевими державними адміністраціями. Уся повнота влади перейде до рад громад, а префекти будуть лише наглядати, щоб вони не порушували законодавство. Непотрібні районні ради будуть ліквідовані, а кількість депутатів буде скорочено. Тож на місцях буде менше чиновників, а значить – менше непотрібної бюрократії.
«Децентралізація наближає до громадян центри ухвалення рішень, які прямо впливають на їхнє життя. Більшість людей не мають впливу на уряд чи президента. Але можуть питати з мера чи голови села. Це посилює імовірність, що люди на посадах служитимуть громадським інтересам», – переконаний експерт з конституційного та адміністративного права Ігор Коліушко.
Аби на місцях не утворювались «феодальні вотчини», строк повноважень голови громади та депутатів скорочується до чотирьох років. А строк повноважень голови окружної та обласної рад обмежується лише одним роком.
У разі прийняття змін до Конституції нова система запрацює з березня 2021 року. Наразі Комітет ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував направити законопроєкт на перевірку до Конституційного Суду.
