Нова книга про Єрковці
Єрковці - село давнє. Його історія почалася в далекому 1455 році з першої історичної згадки, зафіксованої в грамоті князя Олександра (Олелька) Володимировича. І в цьому році Єрковцям виповнюється 565 років.
Багато весен пронеслось журавлиними ключами з тих віків, багато пережитого залишилось позаду, відійшли в інші світи очевидці багатьох історичних подій, а село залишилося таким же працьовитим та мальовничим.
Цими весняними днями, коли відзначається 75-річчя Другої світової війни, побачила світ чергова книга про Єрковці. Автором, як і попередніх книг про село, є добре відомий на Переяславщині своїми краєзнавчими виданнями місцевий краєзнавець, уродженець села Єрковці Гич Михайло Миколайович.
Книга «Єрковці. Історія села Переяславського краю. Збройні конфлікти 1939-2020 років. Людські долі. Світлини. Документи» надрукована в Кам’янець-Подільському у видавництві «ФОП Чорна Т.В.», у 2020 році. Має 416 сторінок, ілюстрації. Наклад – 200 примірників.
Матеріал зібрано за майже недослідженою досі темою участі наших земляків-єрковчан у збройних конфліктах 1939-2020 рр.
Подаються відомості про односельчан за наступними темами:
- Вони загинули у Другій світовій війні;
- Вони загинули в полоні;
- Засуджені та реабілітовані в роки Другої світової війни;
- Вони пройшли німецькі табори і вижили;
- Вони так і не діждались своїх рідних з Другої світової війни;
- Остарбайтери. Їх змусили працювати на чужині;
- Остарбайтери. Вони померли на чужині;
- НепрOSTі листи;
- Вони загинули та померли від ран в 1941–1943 роках, і поховані в селі Єрковці;
- Вони були партизанами загону імені Щорса;
- Загинувші воїни в роки Другої світової війни села Весняне;
- Остарбайтери села Весняне в роки Другої світової війни;
- Вони пройшли через пекло війни та повернулись героями на рідну Єрковецьку землю;
- Вони вимушено брали участь у чужих війнах;
- Вони загинули при виконанні службових обов’язків у мирний час;
- Вони захищали Україну в 2014–2020 роках.
Оскільки, з 1986 року на території Єрковецької сільської ради проживають переселенці із зони Чорнобильської АЕС, зокрема із села Весняне Поліського району, дані про загинувших в роки Другої світової війни та остарбайтерів села Весняне теж вміщені в даному виданні.
Впродовж 15 років автор зі своєю родиною по крихтам збирав матеріал для книги. Робота проведена масштабна і клопітна, але вона того варта. Кожен, хто дорожить своєю малою батьківщиною, дізнається багато цікавого, нового та незнаного до цього часу.
Наприклад, не кожен знає, що на місці вівчарні (це на Озерах) було організовано тимчасовий табір для військовополоненних, іноді там перебувало до 7000 осіб. Цей табір німці використовували, як транзитний для військовополоненних, яких під конвоєм вели з інших таборів до «Дарницького концтабору» в Києві. Про своє перебування у Єрковецькому таборі розповідає Федір Федорович Худяков, спогади якого вміщені в книгу.
До речі, в Єрковцях ще є живі свідки, які розповідають, як будучи малолітніми тихцем, хто чим міг: чи то картоплиною сирою або печеною, чи коржиком (що було дуже рідко), чи просто колодязною водою підгодовували та втамовували спрагу в’язнів лагеру, адже їх не годували.
А в нинішньому будинку культури розміщувався 87 ППГ (польовий пересувний госпіталь), у який доставляли поранених бійців при форсуванні Дніпра на Букринському плацдармі.
З перших днів війни у селі створилася підпільна група, яка згодом переросла в партизанський загін ім. Щорса, який базувався в Ковалинському лісі.
Взагалі в німецькій окупації село перебувало рівно два роки. 21 вересня 1941 року війська загарбників увійшли в Єрковці і 21 вересня 1943 року залишили його.
У період 1939-1945 рр. з Єрковець було мобілізовано близько 830 осіб віком від 18 до 50 років.
Загалом в боях на війні загинуло 169 єрковчан. Зникло безвісти 172 особи. Загинуло в полоні 32 особи. Потрапили в полон, але вижили та повернулися додому 28 осіб. Вивезено на примусові роботи до Німеччини 209 осіб. Остарбайтери, які потрапили в концтабори: Аушвіц Беркенау – 1 особа, Бухенвальд – 1 особа, Дахау – 6 осіб, із них 3 чоловіки розстріляно, 3 особи вижило. Повернулося з війни 467 єрковчан.
А потім були післявоєнні труднощі, де сільська праця лягла на плечі жінок, дітей, людей похилого віку, були ув’язненні за зірваний колосок у полі, за вкрадений буряк чи кілограм зерна, були військові конфлікти у інших країнах, де односельці вимушено брали участь. А у 2014 році війна на Сході України, і наші земляки знову взялися за зброю.
У книзі вміщено прізвища, імена та короткі відомості, які до цього часу зберігалися в пожовклих теках архівах, в особових справах військоматів, сімейних альбомах і переказах.
Книга стала новою сторінкою життя села, яке не згубилося в часі і просторі. Подяка невтомному ентузіасту-краєзнавцю Гичу Михайлу Миколайовичу за криєзнавчо-дослідницьку книгу про рідне село. Зроблено все, щоб вона стала цікавою, пізнавальною і привабливою. Захоплюючих знахідок у Вашій пошуковій роботі!
Бажаю кожному придбати книгу та поринути в історію, в минуле і віднайти там щось своє, рідне, давно забуде та дізнатися нове.
Ольга Шульга, директор Публічної біліотеки с. Єрківці Дівичківської ОТГ
