У Дівичківській сільській територіальній громаді проходять заходи з нагоди Національного тижня безбар’єрності
Цього року в Україні вперше відбувається Національний тиждень безбар’єрності. Він проводиться в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської та триватиме з 19 по 25 травня. Його мета: підвищити рівень обізнаності громадян про безбар’єрність та розуміння того, як вона впливає на розвиток суспільства, мотивувати долучатися до діючих проєктів та ініціатив. А головне – сформувати позитивне ставлення до безбар’єрності як суспільної норми. Адже безбар’єрність – це про зручність для кожного з нас, це коли можеш.
Публічна бібліотека Дівичківської сільської ради (с. Єрківці) долучилася до Національного тижня безбар'єрності і пропонує користувачам ознайомитися з інформаційною викладкою документів «Не будь байдужим до проблем інших», де значне місце займає дитяча література. Важливо, щоб першими «книжковими друзями» дитини ставали абсолютно різні герої – з аутизмом, сором'язливі, з порушенням слуху, на кріслах колісних, з милицями, з гіперактивністю, з розладом дефіциту уваги. Книги покликані бути провідниками у світ, де кожна людина – це особистість, яка гідна уваги, а не носій діагнозу.
Також, з нагоди Національного тижня безбар’єрності до бібліотеки-філії села Дівички завітали учні 4 класу Дівичківського ліцею Дівичківської сільської ради (класний керівник Світлана Петрик) де було проведено бесіду «Безбар'єрність: крок до взаєморозуміння».
Є бар’єри ось такі — фізичні, просторові. Але є бар’єри економічні та освітні, коли у людини немає можливостей отримати гідну роботу чи доступ до якісної освіти через те, що вона якось відрізняється. Є бар’єри у ставленні до людини через певні ознаки (вік, стать, колір шкіри, мова), коли вона відчуває своє виключення із соціуму і не має можливості реалізувати свої амбіції та громадянські права.
Усі ці бар’єри шкодять не тільки певній групі людей, вони шкодять усьому суспільству. Адже ми втрачаємо величезний потенціал, відмовляючись взаємодіяти з різними людьми, у кожного з яких свій унікальний досвід. Втрачений потенціал — це втрачені можливості для всіх нас. Саме тому безбар’єрне та відкрите суспільство, де кожен відчуває, що до нього ставляться з повагою попри будь-які ознаки й статуси, і знає, що у нього є рівний доступ до можливостей, має перспективи для розвитку.
