8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. У ній взяли участь 80% населення планети, загинуло від 50 до 85 млн. людей. До армій ворожих сторін було залучено загалом понад 110 млн. солдатів.
Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Натомість кремлівське керівництво вважає, що саме росія зробила найбільший внесок у перемогу над гітлерівською Німеччиною. У прагненні монополізувати Перемогу над нацизмом росія замовчує або применшує роль інших держав і народів у цій боротьбі.
Україна послідовно демонструє єдність з Європою, солідарність з європейськими державами та США, відзначаючи перемогу над нацизмом 8 травня, у день підписання капітуляції нацистської Німеччини (Victory in Europe Day). Цим самим ми відмовилися від радянських наративів, остаточно розмежувавшись з радянською/російською традицією святкування «9 травня», яка передбачає культ перемоги, паради.
Не маємо права забувати уроки історії для майбутнього. Завжди слід пам’ятати застереження про те, що умиротворення агресора, як у 1938–1939 роках, призводить до світової катастрофи. А також, що свобода та мир не даються задарма – вони вимагають єдності та рішучої боротьби. Натомість страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більших злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.
У сьогоднішньому світі вже чітко прослідковуються історична паралель між нацизмом та рашизмом, а сама російська федерація є не чим іншим, як «імперією зла», яка використовує такі нацистські методи, як агресія, геноцид, знищення міст і сіл. Рашисти заявляли себе як головних борців з нацизмом, але самі повторили майже всі його злочини і стали фактично новітніми нацистами. Показовим у цьому плані стало, наприклад, обрання символом так званої «спеціальної воєнної операції» латинської літери Z, яка нагадує половину свастики. Апофеозом рашистського містицизму і мілітаризму став головний храм збройних сил російської федерації, зведений 2020 року у московському парку «Патріот», що своїм зовнішнім виглядом, внутрішнім оздобленням та кашкетом Гітлера в якості реліквії нагадує язичницьке капище. Набуття чинності 1 липня 2021 року змінами до закону рф «Про увіковічення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», якими забороняється ототожнювати цілі та дії СРСР і нацистської Німеччини у Другій світовій війні, є лише підтвердженням намагань кремля заперечити очевидну схожість двох режимів.
Нинішня боротьба України проти російської агресії є таким самим протистоянням тоталітарному режиму, як і боротьба проти нацизму у 1939–1945 роках. Ми стоїмо за цінності миру, демократії та свободи, які були захищені тоді і захищаються зараз.
Цивілізований світ усвідомлює роль України у Другій світовій війні, віддаючи шану значному внеску українців у перемогу над нацизмом як однієї з націй-переможниць. Без України не було б перемоги у Другій світовій війні, враховуючи нашу роль у розгромі нацизму та історичні факти про наш внесок і наші жертви у війні.
Сьогодні ми так само віримо в перемогу України у сучасній війні проти російської агресії, як наші предки перемогли нацизм у 1945 році. Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, національну ідентичність і цінності як частину європейських. Перемога України – запорука світової стабільності.
Наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів.
Перемогли нацизм – переможемо і рашизм.
