НАСИЛЬСТВУ – «НІ» !!! Сім’я без насильства.
Насильство над дітьми – проблема, яка завжди існувала у сучасному суспільстві. Діти є найнезахищенішою і найуразливішою частиною суспільства, повністю залежною від дорослих. Саме з їх провини діти стають жертвами домашнього насильства, опиняються в зонах стихійних і природних катастроф, військових дій тощо.
Насильство над дітьми – це широке поняття, яке включає різні види поведінки батьків, опікунів, інших родичів, вчителів, вихователів, будь-яких осіб, які старші або сильніші.
Розрізняють чотири основні форми жорстокого поводження та зневажання дітей.
Фізичне насильство – дії або відсутність дій з боку батьків або інших дорослих, що шкодять здоров'ю дитини, порушують її розвиток, є загрозою її життю чи навіть є причиною смерті.
Це можуть бути тілесні покарання, удари долонею, стусани, опіки, задушення, грубі хапання, штовхання, плювки, застосування палиці, паска, ножа, пістолета. Фізичне насильство – це також і залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних речовин або медичних препаратів, які викликають одурманювання (наприклад, снодійного, не виписаного лікарем), а також спроби задушення та потоплення. Фізичне насильство – це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.
Сексуальне насильство або розбещення дітей–це будь-які сексуальні стосунки/взаємодія з дитиною, в яких дитина використовується дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб. Сексуальне насильство включає в себе статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти із статевими органами. До сексуального розбещення відносять також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли дитина цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб. Такий вид насильства можездійснюватисьтим, кому дитина довіряє, включаючи батька, брата/сестру, далекого родича, друга, вчителя, старшого керівника або-будь якого піклувальника; будь-яка особа, наділена владою, повноваженнями і функцією контролю над дитиною.
Психологічне (емоційне) насильство – це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення в тому, в чому дитина невинна, демонстрація ворожості, нелюбові. До цього виду насильства належить також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям. У психічному насильстві можна відокремити вербальне та емоційне насильство. Вербальне (словесне) чиниться у разі критики і докорів буквально за кожний вчинок. Емоційне насильство може відбуватися взагалі без слів за допомогою міміки, пози, поглядів, інтонації.
Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Слід наголосити на тому, що зазвичай дитина-жертва страждає одночасно від декількох видів насильства. Так, сексуальне насильство неминуче супроводжується руйнуванням сімейних стосунків та довіри в сім’ї, маніпулятивними стосунками, а часто й залякуванням із боку кривдника, що кваліфікується як психологічне насильство. Складовою частиною практично усіх видів насильства є фізичне (побиття) та емоційне (загрози вбити або покалічити). Діти, що зазнали різного роду насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виливається на більш слабких: молодших за віком дітей, на тварин. Часто їхня агресивність виявляється в грі, часом спалахи їхнього гніву не мають видимої причини. Деякі з них, навпаки, надмірно пасивні, не можуть себе захистити. І втому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками. У занедбаних, емоційно – депривованих дітей прагнення будь-яким шляхом привернути до себе увагу іноді виявляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки.
Діти, що зазнавали жорстокого ставлення до себе, часто відстають у рості, масічи у тому та іншому від своїх однолітків. Вони пізніше починають ходити, говорити, рідше сміються, вони значно гірше встигають у школі, ніж їхні однолітки. У таких дітей часто спостерігаються «дурнізвички»: кусання нігтів, розгойдування.
Тривалий час у суспільстві замовчувалися факти та наслідки протиправних дій у родинах, вважалося неприпустимим розголошення внутрішніх стосунків у сім’ях.
Досить багато людей, які зазнають насильства, не наважуються йому протистояти. У реальному житті діти, що страждають від зловживань з боку батьків, дуже рідко звертаються за захистом своїх прав. Вони намагаються приховати своє складне становище у родині зі страху перед батьками чи з остраху, щот їх помістять у притулок або центр соціально-психологічної реабілітації. Закон враховує цю ситуацію: громадяни, які оточують дитину у повсякденному житті (родичі, сусіди, педагоги, вихователі), зобов’язані негайно повідомити про дитину, яка опинилася у складних життєвих обставинах.
Працівники цих органів та служб нададуть інформаційну, психологічну, юридичну допомогу особам, які можуть стати або стали жертвами насильства у сім’ї. На захисті прав та інтересів дітей, які потерпають від насилля, стоїть служба у справах дітей.
Так, з метою попередження насильства та жорстокого поводження з дітьми службою у справах дітей Дівичківської сільської ради спільно з працівниками поліції, організовуються та проводяться профілактичні рейди, під час яких здійснюються обстеження матеріально - побутових умов проживання неблагополучних сімей.
Хочеться нагадати, що допомогу потерпілим від насильства на території Дівичківської сільської ради можуть надати дільничний офіцер поліції, служба у справах дітей.
Тим часом законодавство гарантує кожній особистості широкі права та свободи й захист від їх порушення. Для цього створені спеціальні заклади, куди можна звернутися потерпілим.
Якщо ви стали свідком насилля серед дітей, або жертвою насилля, вам нададуть допомогу у службі у справах дітей Дівичківської сільської ради за адресою: село Дівички, вул. Сонячна, 1-А, тел.(044)299-96-45,divichkissd@gmail.
НЕ ЗАЛИШАЙТЕСЯ З БІДОЮ НАОДИНЦІ — ЗВЕРТАЙТЕСЯ ПО ДОПОМОГУ! ВИХІД Є ЗАВЖДИ — ТРЕБА ЛИШЕ ПРАГНУТИ ЙОГО ЗНАЙТИ.
