Виховання — це не крик!!!! Це уважна любов!!!!

ШАНОВНІ БАТЬКИ - коли ви ображаєте свою дитину — вона не перестає любити вас…

Вона починає менше любити себе.

Діти не вміють ненавидіти.

Вони вміють лише любити.

Навіть тоді, коли не відчувають любові у відповідь.

Крик, глузування, “ти нічого не вартий”…

Ви, можливо, забудете це завтра.

А вони — повторюватимуть ці слова в голові роками.

Пошепки. І з болем.

І все одно вони продовжать говорити, що ви — найкращий тато або мама в світі.

Бо любов дитини не треба завойовувати.

Її потрібно берегти.

Ви — її дзеркало.

І якщо це дзеркало тріснуте,

то й самооцінка дитини буде поранена.

Справжня любов — не в подарунках.

Вона — у вашому голосі.

У твоєму терпінні.

У часі, який ви справді даєте.

У словах, якими ви не раните, коли втрачаєте контроль.

Виховання — це не крик!!!!

Це уважна любов!!!!

Бо все, що ви говорите сьогодні…

стане тим голосом, яким вона говоритиме до себе все життя.

Зупиніться. Подумайте.

Бо ваші слова формують дитячу долю.